- образливий
- 1) (який завдає образи, який виражає / містить у собі образу), у[в]разливий, прикрий, кривдний, зневажливий— Пор. дошкульний 1)2) (який легко ображається), у[в]разливий, недоторканий
Словник синонімів української мови. 2014.
образливий
Смотреть что такое "образливий" в других словарях:
образливий — а, е. 1) Який завдає образи, який виражає або містить образу. 2) Який легко ображається, чутливий до образи … Український тлумачний словник
образливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
уразливий — I = вразливий (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), чутливий, чулий, сприйнятливий, тонкошкірий, тонкошкурий, тонкослізний, тонкосльозий, сентиментальний, емоційний; діткливий (до образ) II ▶ див. образливий 1), образливий 2),… … Словник синонімів української мови
кривдний — а, е. Сповнений кривди (у 1 знач.); несправедливий. || Образливий, прикрий … Український тлумачний словник
недоторканий — а, е. 1) Якого ніхто не торкався, не чіпав і т. ін. || До якого ніхто не приступав, за якого ніхто не брався (про роботу). || перен. Непорочний, чистий, цнотливий. Недоторкана дівчина. 2) Який не терпить стосовно до себе жартів, фамільярності у… … Український тлумачний словник
образливість — вості, ж. Абстр. ім. до образливий … Український тлумачний словник
образливо — Присл. до образливий 1) … Український тлумачний словник
різницький — а, е. Прикм. до різник. || Признач. для різання худоби, птиці. || В якому ріжуть, забивають худобу, птицю. •• Різни/цький соба/ка уживається як лайливий, образливий вираз … Український тлумачний словник
фелонія — ї, ж. 1) У феодальному праві – незаконний чи образливий вчинок у відносинах між сеньйором і васалом. 2) У праві деяких сучасних країн – будь який тяжкий злочин … Український тлумачний словник
недоторканий — прикметник незайманий; образливий … Орфографічний словник української мови
